https://kmaj.ukma.edu.ua/issue/feedКиєво-Могилянський археологічний журнал2025-11-06T16:27:19+02:00Oleh Bilynskyio.bilynskyi@ukma.edu.uaOpen Journal Systems<p style="font-size: 120%;"><strong><em>«Києво-Могилянський археологічний журнал»</em></strong> є науковим рецензованим журналом відкритого доступу, який публікує дослідницькі статті, джерела та фахові рецензії у галузі археології. Видається <a href="https://www.ukma.edu.ua/" target="_blank" rel="noopener">Національним університетом «Києво-Могилянська академія»</a>.</p>https://kmaj.ukma.edu.ua/article/view/342628Технологічний аналіз посуду поселення Бондариха ІІ2025-10-31T15:20:47+02:00Ігор Буцькийyaroshenkooi@ukma.edu.ua<p>У статті розглянуто такі аспекти технології виробництва керамічного посуду на поселенні фіналу епохи бронзи Бондариха ІІ, як рецептури формувальних мас і способи формування самих посудин, наведено попередні спроби інтерпретації отриманих даних.</p>2025-10-31T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Ihor Butskyihttps://kmaj.ukma.edu.ua/article/view/342855Нові знахідки клейм доби Русі з Полтави2025-11-04T13:57:20+02:00Данило Запараd.zapara@ukma.edu.ua<p>У статті розглянуто нові знахідки гончарних клейм, виявлені під час археологічних досліджень 2020 р. в Полтаві. Проаналізовано зображення клейм, характерних для гончарного виробництва давньоруського періоду. Наведено їхню класифікацію на основі матеріалів, знайдених на території літописного міста Лтава, та визначено типологічну належність нових знахідок.</p>2025-10-31T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Danilo Zaparahttps://kmaj.ukma.edu.ua/article/view/342857До питання про наявність єгипетського імпорту в Ольвії в елліністичний час2025-11-04T14:26:18+02:00Вікторія Котенкоyaroshenkooi@ukma.edu.ua<p>У статті розглянуто основні категорії можливого імпорту з Єгипту до Північного Причорномор’я в елліністичний період. Зібрано і представлено різні думки щодо характеру цих речей, проаналізовано історіографію питання контактів птолемеївських правителів із понтійськими центрами на основі археологічних джерел. Наголошено на тому, що певні економічні контакти (прямі чи опосередковані) між Ольвією та Александрією усе ж мали місце, зважаючи на репрезентативність знахідок та попри їхню незначну кількість.</p>2025-10-31T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Viktoriia Kotenkohttps://kmaj.ukma.edu.ua/article/view/342861Відтворення процесу приготування випічки у печі скіфського часу2025-11-04T16:03:45+02:00Любава Потоцькаyaroshenkooi@ukma.edu.ua<p>У статті описано експериментальну реконструкцію повного циклу виробництва хліба скіфської доби. Було відтворено процес приготування випічки за мініатюрними глиняними моделями вотивних хлібців. Побудовано автентичну піч за археологічними джерелами, створено і застосовано кам’яну зернотерку. Зафіксовано кількість витраченого часу, людського і матеріального ресурсу для кожного з етапів виробництва. Описано процеси і внесено певні корективи в уявлення про перетирання муки і випікання хлібців.</p>2025-10-31T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Liubava Pototskahttps://kmaj.ukma.edu.ua/article/view/342864«Карасукські» ножі на території України2025-11-04T16:24:21+02:00Данило Клочкоd.klochko@ukma.edu.ua<p>У статті вперше опубліковано українські знахідки ножів, що зароджуються в ареалі карасукської культури. Також наведено їхні найближчі аналоги, що охоплюють предмети з Подоння, Поволжя, Центральної Азії та Китаю. Одна з українських знахідок є абсолютно унікальною для карасукського матеріального комплексу, оскільки є біметалевою. Крім того, наведено дискусію стосовно призначення ножів у карасукському суспільстві — насамперед чи можна вважати їх зброєю. Відповідно до наявного датування, можна говорити про співіснування кількох типів і варіантів ножів, причому протягом тривалого періоду часу.</p>2025-10-31T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Danylo Klochkohttps://kmaj.ukma.edu.ua/article/view/342930Керамічний комплекс початку раннього залізного віку з пам’ятки Волошкове-6 (Горби)2025-11-05T19:26:27+02:00Андрій Приступаa.prystupa@ukma.edu.ua<p>У статті розглянуто знахідки керамічного посуду початку раннього залізного віку з рятівних досліджень на Середньому Дністрі (пам’ятка Волошкове-6 (Горби)). Особливу увагу надано орнаментації кераміки, яка є одним із найкращих хроноіндикаторів для цього періоду. Визначено, що більшість кухонного та столового посуду належить до чорноліської культури (IX ст. до н. е.) і жаботинського етапу (VIII ст. до н. е.). Також розглянуто низку імпортів із культур Карпато-Подунав’я. Подано загальні висновки про пам’ятку.</p>2025-10-31T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Andriy Prystupahttps://kmaj.ukma.edu.ua/article/view/342931Історія дослідження античних керамічних імпортів із поселенських пам’яток Правобережжя Середнього Дніпра (VII–V ст. до н. е.)2025-11-05T19:49:44+02:00Андрій Свиридовa.svyrydov@ukma.edu.ua<p>У статті проаналізовано історіографічну базу та історію дослідження щодо знайдених античних керамічних артефактів із городищ та поселень Правобережжя Середнього Дніпра. Встановлено важливість окреслених робіт для вивчення надходження античного імпорту на пам’ятки автохтонного населення регіону та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі.</p>2025-10-31T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Andrii Svyrydovhttps://kmaj.ukma.edu.ua/article/view/342966З України до острова Сардинія (ще раз про народи моря)2025-11-06T16:13:36+02:00Віктор Клочкоv.klochko@ukma.edu.ua<p>В статті розглянуто загадкову подібність бронзових статуеток воїнів (bronzetti) з острова Сардинія та знахідок доби пізньої бронзи з України (з села Лужани, з Чернівецької області та Одеси). Запропоновано пояснення цього феномену в контексті участі народів Півдня України (носіїв культури Ноуа-Сабатинівка) у навалі «Народів Моря» на Східне Середземномор’я та торговельних зв’язків між регіонами. На думку автора, подібна анабаза групи мешканців Північного Причорномор’я заслуговує на подальші вивчення.</p>2025-10-31T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Victor Klochkohttps://kmaj.ukma.edu.ua/article/view/342967Кореляти фіксації зброї в похованнях донецько-донської катакомбної культури з іконографічними джерелами доби бронзи2025-11-06T16:27:19+02:00Андрій Дубягаyaroshenkooi@ukma.edu.ua<p>Поховання катакомбного культурного кола вирізняються багатим реманентом, що свідчить про складні уявлення про потойбіччя. У статті на основі кореляційного аналізу локалізації елементів озброєння в похованнях і на антропоморфних стелах розглянуто питання їх розміщення. Зроблено висновок, що зброю здебільшого вкладали в місцях її прижиттєвого носіння, а рідкісні випадки нетипової локалізації могли мати сакральне значення.</p>2025-10-31T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Andrii Dubiahahttps://kmaj.ukma.edu.ua/article/view/342627Слово головного редактора2025-10-31T15:07:55+02:00Олег Білинськийo.bilynskyi@ukma.edu.ua<p>Слово головного редактора</p>2025-10-31T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Oleh Bilynskyi